Дорогі вчителі, спасибі за те, що не дивлячись на тернистий шлях, ви вселяли в нас надію і віру! Спасибі, що допомагали нашим дітям не звернути з шляху навіть в момент сумнівів і надихали рухатися далі до мети!
Ще вчора ви трепетно стояли біля батьків, не знаючи, що ж вам робити далі. Начебто часу пройшло так мало, адже воно пролетіло, немов одна мить. Поріг цієї школи все той же, а ось ви стали іншими. Ви вже не ті діти, ви дорослі люди, попереду у яких нова, але така цікава життя.
Вітаю з Останнім дзвінком і хочу побажати, щоб довгоочікувані деньки літа тягнулися з повільною швидкістю, щоб за цей час можна було встигнути насолодитися чудовою природою, веселими подорожами і новим захопленням кожного дня. Бажаю чудово відпочити і в вересні з новими силами повернутися за свій штурвал для подальшого плавання по океану наук.
Що б не трапилося, впевнено крокуйте до чітко поставленої мети – і тоді у вас обов’язково все вийде! Поважайте своїх батьків, зберігайте їх традиції і працюйте на славу рідної країни, як це робили великі люди, про яких ви вперше дізналися зі шкільних підручників.
Сьогодні в наш останній шкільний день, я хочу звернутися до тих, хто найбільше переживав і вболівав за нас, до наших найкращим, самим дбайливим і самим терплячим людям – до наших батьків. Ми вдячні вам за все те, що ви вклали в нас, і продовжуєте вкладати донині, за те, що підтримували нас навіть у найскладніші моменти нашого життя і за те, що завжди, скільки б років нам не було, ви ставитеся до нам з такою ніжністю, як ніби ми до сих пір маленькі діти. Ми дуже вас любимо!
Коли нас, учнів, скликає Останній дзвінок, пора чесно зізнатися в тому, що шкільні роки дійсно були чудові, навіть в дні контрольних робіт! Веселі перерви, гордість за чесно зароблені оцінки і найголовніше – доброту вчителів, я буду пам’ятати завжди! І сьогодні я від щирого серця бажаю нашим дорогим викладачам найщасливішою життя, ненудних уроків і міцного здоров’я!
