Ми, батьки, дуже пишаємося, що нашим дітям дістався такий досвідчений і грамотний перший учитель. Перша зустріч з вами розвіяла всі наші страхи, а на початку другого навчального року впевненості і спокою тільки додалося. Спасибі вам за те, що так оберігаєте наших діточок, дбаєте про них, стежте, щоб вони добре поїли. Бажаємо вам подальших успіхів у роботі, а ми постараємося завжди надавати вам допомогу в організації позакласних заходів, шкільних свят, конкурсів і т. Д.
Щиро віримо, що отримані від вас знання і вміння допоможуть нам принести користь суспільству, один одному, собі і своїм близьким! Спасибі вам за радісні і корисні роки, за навчання і творчі заходи, за підтримку і чуйність, за строгість і критику, за розуміння і нерозуміння, за вашу непросту роботу. Вибачте нас за те, що іноді не виправдовували ваших очікувань. Бажаємо всім вам безлічі яскравих подій, радісних спогадів і невичерпного здоров’я! Нехай ваша праця будуть – немарними, достаток – неухильно росте, а зроблене добро – повернеться примноженої!
Перший вчитель … Ці слова викликають у кожної дорослої людини зворушливі почуття і легку ностальгію по безтурботному дитинству. Початок шкільного життя для кожного з нас стає одним з найяскравіших і хвилюючих подій. Незнайома обстановка, нові обличчя і незвичний розпорядок викликають різні емоції. А перша вчителька на чотири роки стає для маленьких учнів мудрим наставником і захисником, турботливою «другою мамою» і старшим товаришем. Від імені всіх батьків прийміть наші слова подяки за безцінні знання, душевне тепло і любов!
Дорогі викладачі та співробітники школи, всі, хто довгі шкільні роки жив з нами спільним життям! Ми вдячні вам за багато, всього і не перерахуєш зараз. Найголовніше, за що ми вам вдячні, це – за вашу небайдужість. І неважливо, лаяли ви нас або хвалили … головне, що багато років ви залишалися – небайдужими. Бажаємо, щоб і вас завжди оточували небайдужі, чуйні, чуйні люди!
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
